Електропоштаcontact
для зареєстрованих

Рейтинг@Mail.ru

Історія академії 


Источник http://service-joomla.ru/plagini/item/75-simple-popup.html

Військова академія (м. Одеса), як частина системи національної військової освіти, веде свою історію від часу заснування Одеського кадетського корпусу, який був створений 16 квітня 1899 року по Височайшому маніфесту імператора Миколи ІІ, оголошеному в наказі по Військовому відомству від 25 квітня (8 травня за новим стилем) 1899 року №116. А сама ідея створення кадетського корпусу належала командувачу військами Одеського округу графу А. Мусіну-Пушкіну, який в середині 90-х років ХІХ століття визнав необхідним заснування в Одесі спеціального військового навчального закладу. Передбачалося, що в корпусі будуть навчатися переважно діти-сироти, батьки яких були офіцерами.

Одеса дуже добре поставилася до такої події. Адміністрація міста взяла на себе будівництво брукованої дороги до корпусу та забезпечення його водою. Одночасно, за проектом військового інженера полковника Залеського С.П. почалося будівництво архітектурного комплексу корпусу. 10 травня 1901 року відбулася урочиста закладка нових будівель корпусу на 4-й станції Великого Фонтану, між таборами одеського гарнізону та новим іподромом. Необхідно зазначити, що архітектурний комплекс колишнього кадетського корпусу є пам’яткою архітектурного мистецтва кінця ХІХ-го сторіччя, а побудована в його центрі на честь святих Кирила і Мефодія церква – шедевр церковно-архітектурного зодчества. Будівництво корпусу було повністю завершено до 1 вересня 1902 року.

Першим директором корпусу призначений генерал-лейтенант Михайло Євсейович Дерюгін, який мав великий військово-педагогічний досвід. Наприкінці своєї кар’єри генерал очолив колектив авторів, що видали документальну працю «Одеський кадетський корпус у перші сім років його існування».

За своїм статусом кадетський корпус був військово-навчальним закладом завданням якого була підготовка молоді для подальшого навчання у юнкерських (військових) училищах. В програму навчання входили, як загальноосвітні дисципліни, так і військові. Зокрема кадети вивчали дві іноземних мови, російську мову, риторику, закон Божій, законознавство. Обов’язковими були заняття з танців, співу, гімнастики, фехтування, стройової підготовки.

Останньою ланкою у формуванні одеської військової школи стало створення у 1913 році Сергієвського артилерійського юнкерського училища. Училище мало готувати офіцерів важкої артилерії, необхідність підготовки яких красномовно довела російсько-японська війна 1905 року. Начальником училища був призначений генерал Нілус А.О., в майбутньому - фундатор і перший ректор Одеського політехнічного інституту.

Таким чином, ще у другій половині ХІХ сторіччя на півдні України було сформовано національну військову школу, історія якої нараховує більше 110 років. Її невід’ємною складовою частиною була одеська військова школа, продовжувачем славетних традицій якої є сучасна Військова академія.

З 1919 року на теренах Одеського кадетського корпусу і дислокувалися військові навчальні заклади (курси, школи, училища), які готували кадри піхотних та артилерійських командирів для Червоної Армії.

 Присяга 1979 рікОдеський кадетський корпус

1919 р. – Дев’яті піхотні курси

1920 р. – 39 піхотні командні курси

1931 р. – 31 Одеська піхотна командна школа

1937 р. – Одеське піхотне училище

1958 р. – Одеське Червонопрапорне вище загальновійськове командне училище

1965 р. – Одеське вище військове об’єднане Червонопрапорне училище 

Сергіївське артилерійське училище

1919 р. – Треті артилерійські командні курси

1922 р.– Друга Одеська школа важкої і берегової артилерії

1924 р. – Одеська артилерійська школа

1937 р. – Одеське артилерійське училище ім. М.В. Фрунзе

1969 р. – Одеське вище артилерійське командне ордена Леніна училище ім. М.В. Фрунзе

Наймолодшим навчальним закладом з числа тих, спадкоємцем яких стала Військова академія, було Горьківське училище зенітної артилерії. Засноване у 1937 році, в липні 1949 року переведене до Одеси і у майбутньому перетворене в Одеське вище військове об’єднане командно-інженерне училище протиповітряної оборони.

В стінах одеських військових училищ підготовлено одного маршала і понад 500 генералів. Це такі славетні воєначальники, як двічі Герої Радянського Союзу Маршал Радянського Союзу К.Москаленко, генерал армії І.Черняховський, генерал-полковник танкових військ В.Архіпов, генерал-полковник І.Людников та інші. В стінах цих училищ було виховано 98 Героїв Радянського Союзу.

Серед вихованців училищ також відомі воєначальники сучасних Збройних Сил України: генерали армії України В.Радецький і В.Шкідченко, генерал-полковники П. Шуляк, О.Затинайко, С.Чернилевський та багато інших.

За геройство і мужність, виявлені випускниками у роки Великої Вітчизняної війни, а також за успішну підготовку офіцерів у повоєнні роки, бойові прапори училищ, на базі яких сформований інститут, а саме Одеського вищого артилерійського командного училища ім. М.В.Фрунзе, Одеського вищого військового об’єднаного командного училища та Одеського вищого військового командно-інженерного училища протиповітряної оборони прикрашають п’ять бойових нагород колишнього Радянського Союзу: орден Леніна, орден Бойового Червоного Прапора, орден Вітчизняної війни, орден Дружби народів, медаль «За оборону Одеси», сім нагород іноземних держав.

З набуттям Україною незалежності розпочинається новітня історія одеської школи військової освіти.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №490 та Наказу Міністра Оборони України від 25 липня 1992 року №133 на базі трьох одеських військових училищ у 1993 році був створений Одеський інститут Сухопутних військ.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2006 року №1254 «Про реорганізацію Одеського інституту Сухопутних військ» утворений Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету.

Військова академія (м. Одеса) створена на базі Військового інституту Одеського національного політехнічного університету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року №286 "Про реорганізацію Військового інституту Одеського національного політехнічного університету у Військову академію (м. Одеса)" та наказу Міністра оборони України та Міністра освіти і науки, молоді та спорту України від 19 квітня 2011 року №211/353 "Про заходи щодо реорганізації Військового інституту Одеського національного політехнічного університету".

Президент України 17 листопада 2011 року особисто вручив Бойовий Прапор особовому складу Військової академії (м. Одеса).

Надбання попередніх поколінь офіцерів управління, науково-педагогічних працівників, випускників одеських військових училищ, їх славні традиції не втрачені. Вони продовжені і примножуються колективом Військової академії (м. Одеса).

Сьогодні випускники Військової академії проявляють мужність та героїзм при виконанні службових обов’язків щодо захисту територіальної цілісності нашої держави на сході країни. Так, випускники 2014-2015 років приймали участь в бойових діях за утримання Луганського та Донецького аеропортів і продовжують оперативно, на високому професійному рівні виконувати поставлені бойові задачі в зоні АТО.

Так, 6 лейтенантів - випускників академії 2014-2015 років, у порядку заохочення, достроково отримали чергові військові звання «старший лейтенант», п’ятеро випускників – молодих лейтенантів нагороджені орденом Богдана Хмельницького III ступеня, двоє - нагороджені відзнаками Міністра оборони України «Доблесть і честь».

Восьмеро Героїв України в свій час навчалися в стінах нашого славетного навчального закладу (полковник СЕНЮК Тарас Михайлович, майор КРИВОНОСОВ Сергій Сергійович, підполковник КОВАЛЕНКО Юрій Вікторович, підполковник СОБКО Сергій Станіславович, полковник ШАПТАЛА Сергій Олександрович, полковник ЗУБАНИЧ Василь Іванович, майор ГЕРАСИМЕНКО Ігор Леонідович).

Пишаємось нашими випускниками та примножуємо кращі традиції військової справи в ім’я служіння Батьківщині!

View the embedded image gallery online at:
https://vaodessa.org.ua/history.html#sigProGalleria58789299d2


............................................................

students

Відповідальність